Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні (статті 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та державу щодо земель комунальної та державної власності (п.п. 14.1.34 п.). 14.1 ст.14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти та нерезиденти), яким відповідно до закону надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) .
Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також власні будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, що належать їм, надаються у постійне користування підприємствам, установам та організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також власні будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, безоплатно передаються у власність або у постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому .
З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи та організації, які здійснюють управління цими будинками, а також власників будинків.
Власники квартир (житлових приміщень) у багатоквартирних житлових будинках не є платниками земельного податку до бюджету земельних ділянок під такими будинками.
За матеріалами, наданими ГУ ДПС у Дніпропетровській області.