Технічний паспорт — офіційна перепустка в «життя» для об’єкта нерухомого майна, що містить основні відомості про нього: адресу розташування, склад, технічні характеристики, план та опис об’єкта, відомості про власника/замовника та права власності на об’єкт нерухомого майна, відомості про суб’єкт господарювання , який виготовив технічний паспорт і т.д.
Такий документ складається БТІ або приватними компаніями, які мають дозвільні документи на виконання відповідних робіт, на основі матеріалів технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна та видається замовнику. Технічні паспорти — одне із основних документів, необхідні проведення низки угод із нерухомістю (укладання договорів купівлі-продажу чи дарування, оформлення спадщини та інших.), зокрема і певних реєстраційних дій.
У Єдиній державній електронній системі будівництва було передбачено можливість для перевірки відомостей технічних паспортів та довідок про зміни у складі об’єктів нерухомого майна. Така онлайн-ревізія дозволить перевірити дійсність технічних паспортів, убезпечившись від шахрайських дій з нерухомістю та спроб легалізувати зведення з порушеннями об’єктів будівництва.
Головною нормативною основою для проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна всіх форм власності є Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, нова редакція якої набула чинності 15 січня 2019 року.
Цим нормативно-правовим актом визначено основні вимоги щодо змісту технічних паспортів та порядку їх оформлення. Серед іншого встановлено, що технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника підприємства, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт та контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифікату на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
Складові частини технічного паспорта варіюються залежно від типу об’єктів нерухомості, наприклад, для квартири (кімнати, житлового блоку, секції) у будинку квартирного типу (гуртожитку) такими елементами є:
- Характеристика квартири (кімнати, житлового блоку, секції);
- План квартири (кімнати, житлового блоку, секції);
- Експлікація приміщень квартири (кімнати, житлового блоку, секції, сімейного, загального заселення).
До об’єктів, що підлягають технічній інвентаризації та складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти, належать (завершені та незавершені будівництвом):
- будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки та їх секції;
квартири; - житлові кімнати, житлові блоки у гуртожитках;
- будинки садибного типу;
- будівлі та споруди громадського та виробничого (у тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплекси;
- нежитлові приміщення (групи нежитлових приміщень);
- садові та дачні будинки;
- гаражі та паркінги з машиномісцями (що не належать до господарських будівель: багатоповерхові, підземні, одноповерхові, блокові);
- захисні споруди цивільного захисту;
- багатофункціональні будинки для утримання засуджених та осіб, взятих під варту (блокового, казарменного та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів);
- об’єкти незавершеного будівництва;
- багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення (технічний паспорт проводиться за формою за переважною площею).
Технічний паспорт – одне із обов’язкових документів щодо низки реєстраційних дій. Такий документ подається для державної реєстрації права власності, зокрема:
- новий об’єкт нерухомого майна;
- індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будинки та споруди, прибудови до них, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року;
- об’єкт нерухомого майна внаслідок реконструкції такого об’єкта;
- об’єкт нерухомого майна державної чи комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на яке не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що засвідчує набуття права державної чи комунальної власності на такий об’єкт.
Відповідно до роз’яснень Офісу протидій рейдерства