Для офіційного визнання документів, виданих в Україні, в інших державах необхідне їх міжнародне підтвердження. Найпоширенішим способом є проставлення апостиля згідно з вимогами Гаазької конвенції 1961 року, який підтверджує:
-
справжність підпису,
-
статус підписанта,
-
автентичність відбитку печатки чи штампу.
Відповідно до Правил проставлення апостиля, затверджених наказом від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5, апостиль не проставляється на:
-
Оригіналах документів, що підтверджують:
-
особу або громадянство (паспорти);
-
спеціальний статус особи;
-
військовий квиток;
-
трудову книжку;
-
дозвіл на носіння зброї;
-
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
-
-
Нормативно-правових актах або документах, що мають характер листування.
-
Оригіналах документів установ колишнього СРСР, за винятком документів про освіту, виданих УРСР.
Апостиль може бути проставлено на копіях документів, якщо вони засвідчені нотаріально. Наприклад:
-
Копії документів про освіту проставляються після апостилювання оригіналів.
-
Копії документів органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) засвідчуються нотаріально лише після консульської легалізації або апостилювання оригіналів.
Правила не поширюються на:
-
документи, видані закордонними дипломатичними установами України;
-
документи, що стосуються комерційних чи митних операцій.
Згідно з постановою КМУ від 18.01.2003 № 61, повноваження на проставлення апостиля мають:
-
Міністерство юстиції України – на документах органів юстиції, судів, державних архівів та документах, оформлених нотаріусами.
-
Інші уповноважені органи – у сфері освіти, фінансів тощо.
Апостиль не проставляється на інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, оформленій у звичайній друкованій формі. Для підтвердження майнового стану можна звернутися до нотаріуса для складання афідевіту.
Документи для апостилювання мають бути підготовлені відповідно до чинного законодавства, враховуючи можливість нотаріального засвідчення та попередньої легалізації.
Згідно інформації, наданої Мін’юстом