Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платникам земельного податку про декларування та сплату належної суми податку.
Зокрема, положеннями ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щорічно станом на 01 січня та не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
Контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки угоди відповідно до ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), яка настає за останнім днем граничного строку подання звітності або граничного строку сплати грошових зобов’язань, а якщо така податкова декларація була подана пізніше – за днем її фактичного подання.
Щодо фізичних осіб, то нарахування земельного податку здійснюють контролюючі органи самостійно на підставі даних з реєстру. Строки позовної давності передбачені нормами частини першої ст. 257 Цивільного кодексу України. Відповідно до документа загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.
Тобто контролюючий орган може здійснити нарахування фізичній особі плати за землю за три роки.
Відповідно до матеріалів, опублікованих на сайті ГУ ДПС у Сумській області