Про мінімальне податкове зобов’язання

Опубликовано Опубликовано в рубрике Статті

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) — це мінімальна сума податкових зобов’язань зі сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, що пов’язані з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з володінням чи користуванням (у тому числі на підставі оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. МПЗ розраховується відповідно до положень Податкового кодексу України.

Загальне мінімальне податкове зобов’язання — це сума МПЗ, визначеного щодо кожної земельної ділянки, право користування якою належить одній фізичній чи юридичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю.

МПЗ було запроваджене Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Платниками МПЗ є фізичні та юридичні особи, які за даними державних реєстрів обробляють відповідні земельні ділянки.

  • Якщо земельна ділянка не передана у користування (оренду, емфітевзис тощо) офіційно, платником вважається її власник.

  • Якщо ж ділянка передана у користування на підставі договору, укладеного та зареєстрованого відповідно до вимог законодавства, платником МПЗ є землекористувач (орендар).

МПЗ не визначається для таких категорій земельних ділянок:

  • які використовуються дачними, садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами) та/або набуті у власність/користування їх членами в межах земель таких кооперативів (товариств);

  • земель запасу;

  • невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім тих, що передані в оренду;

  • ділянок у зоні відчуження або обов’язкового (безумовного) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

  • земель сільськогосподарського призначення, які належать фізичним особам на праві власності чи користування і станом на 1 січня 2022 року розташовані в межах населених пунктів;

  • ділянок або часток (паїв), щодо яких:

    • не нараховувалася/не сплачувалася плата за землю або єдиний податок четвертої групи;

    • перебувають у консервації;

    • забруднені вибухонебезпечними предметами;

    • надано податкові пільги у зв’язку з потенційною загрозою забруднення вибухонебезпечними предметами (на підставі заяв платників податків).

МПЗ не визначається за період, за який не нараховувалася плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

До бюджету підлягає сплаті сума МПЗ, зменшена на суму фактично сплачених податків за відповідний звітний рік у зв’язку з обробітком земельної ділянки. Якщо сплачені податки перевищують суму МПЗ, обов’язок з додаткової сплати відсутній.

До податків, що враховуються при обчисленні МПЗ, належать:

  • податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір, сплачені:

    • з доходу від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на відповідній ділянці;

    • із заробітної плати працівників, зайнятих у її обробітку;

  • земельний податок;

  • єдиний податок четвертої групи, сплачений із відповідної земельної ділянки.

Згідно інформації, наданої ГУ ДПС у РІвненській області