Припинення фізичної особи, яка займається підприємницькою діяльністю та зареєстрована як фізична особа-підприємець має певні особливості.
Між ліквідацією юридичної особи та припиненням ФОП, внаслідок внесення до Єдиного державного реєстру запису є суттєві відмінності. У фізичної особи-підприємця не припиняються зобов’язання з виконання грошових зобов’язань, які виникли в період провадження нею підприємницької діяльності.
Тобто, борги ФОП (в тому числі зі сплати податків і зборів) зберігаються за фізичною особою незалежно від того чи зареєстрована вона як суб’єкт підприємницької діяльності чи ні.
Цим обумовлена й спрощена (на перший погляд) процедура внесення запису до ЄДР про припинення підприємницької діяльності. Для внесення запису до ЄДР про закриття ФОП достатньо лише подання державному реєстратору належним чином оформленої реєстраційної заяви. До того ж, така заява може бути подана різними способами:
-
безпосередньо підприємцем державному реєстратору,
-
уповноваженою особою (на підставі нотаріальної довіреності),
-
поштою (за умови, що підпис підприємця на реєстраційній заяві буде нотаріально засвідчений),
-
онлайн (шляхом подання заяви з використанням порталу – Дія, за умови використання електронного цифрового підпису), це певно найзручніший та найбільш актуальний спосіб подання заяви.
Після надходження заяви про припинення, державний реєстратор впродовж 24 годин має її розглянути та за відсутності недоліків – внести до ЄДР запис про припинення.
Особливістю припинення ФОП є те, що для внесення запису про припинення не є обов’язковим проведення контролюючими органами (державною податковою службою та пенсійним фондом) перевірок. Навпаки, перевірки контролюючими органами будуть здійснені в межах строків давності. Вони проходять на підставі поданих підприємцем декларацій та документів, згідно яких здійснювався облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань та інших зобов’язань.
З цією метою встановлено обов’язок для осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, подати останню податкову декларацію про доходи на дату внесення запису про припинення підприємницької діяльності. Це має бути зроблено разом з направленням додатку «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску». Також фізична особа повинна зберігати відповідні первинні документи.
Тому, закриття ФОП не може розглядався як механізм списання чи реструктуризації боргів. То ж, в разі наявності у підприємця зобов’язань, які він не може виконати, слід розглядати інший інструмент – інститут неплатоспроможності, передбачений Кодексом України з процедур банкрутства.
Важливим є те, що доходи отримані фізичною особою після її припинення як суб’єкта підприємницькою діяльністю будуть оподатковуватись за правилами (ставками) згідно з положеннями РОЗДІЛУ IV Податкового кодексу України (тобто за ставкою 18%, а у певних випадках з нарахуванням військового збору у розмірі 1,5%). Більше того, у разі якщо такі доходи будуть пов’язані з підприємницькою діяльністю, така особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст.164 КУпАП (у вигляді сплати штрафу у розмірі від 17000 до 34000 грн з конфіскацією отриманого доходу), за ст. 117 Податкового кодексу України (у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.).
Особливу увагу слід приділити підприємцям, які мають найманих працівників. Адже внесення запису про припинення підприємницької діяльності не є підставою для припинення трудових відносин з найманими працівниками. Законодавство про працю не містить такої підстави для припинення трудового договору. Тож, в разі якщо особа має намір припинити свою діяльність як ФОП, необхідно завчасно подбати про припинення взаємовідносин з працівниками.
Отже, припинення ФОП, начебто, на перший погляд є простотою процедурою, але має свої підводні течії та скелі, на які не можна не зважати.
Згідно інформації, наданої порталом ЮрЛіга