З 01.01.2022 року стало обов’язковим застосування окремими категоріями суб’єктів господарювання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) при провадженні господарської діяльності.
Для довідки, РРО – це стандартний касовий апарат (на кшталт MINI T-400 або Екселліо, може бути кнопковим, може підключатися до комп’ютера), який формує та друкує фіскальні чеки та передає інформацію про розрахункові документи та фіскальні звітні чека (Z-звіти ) в електронній формі до органів Державної податкової служби України.
У той же час ПРРО – це програма, яку можна завантажити на будь-який пристрій (смартфон, планшет, ноутбук), яка виконує ті ж функції, що й звичайний РРО, але одразу передає інформацію щодо кожної операції на сервери ДПС України.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з прийомом готівки для подальшого переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму купівлі (надання послуг) через РРО чи ПРРО.
Отже, станом на сьогоднішній день ФОП другої – четвертої груп платники єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції, повинні мати РРО/ПРРО незалежно від обсягу доходу та сфери діяльності.
Поряд з цим існує низка суб’єктів господарювання, які є винятком із загального правила. Насамперед це стосується ФОП – платників єдиного податку першої групи, які звільняються від застосування РРО/ПРРО.
Крім цього, з настанням необхідності закладання РРО/ПРРО, ДПС України з посиланням на ПК України та постанову Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08. 2000 № 1336, надала роз’яснення для всіх суб’єктів господарювання щодо випадків, коли РРО та ПРРО не застосовуються, водночас обов’язковим є використання розрахункової книги (РК), зокрема:
- під час здійснення роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу);
- при продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах вузів, у їдальнях та буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
- під час здійснення роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів та містечок, а також в/год, розташованих у межах сіл;
- при наданні послуг бібліотеками;
- при страхуванні майнових та особистих ризиків фізичних осіб;
- при здійсненні організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які провадяться у безготівковій формі;
- при здійсненні роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу тощо.
При цьому статтею 9 Закону №265/95-ВР визначено, що РРО, ПРРО та РК взагалі не застосовуються у разі:
- здійснення торгівлі продукцією власного виробництва (ризиковими) підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням доходних та видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;
- Виконання банківських операцій, крім: угод з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;
- продажу проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових та звітних документів та автомобільному транспорті;
- під час продажу товарів (надання послуг) платниками єдиного податку (ФОП) згідно з ПК України;
- здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими чи промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо) за готівку на ринках;
- продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях та буфетах загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
- продажі в кіосках, з лотків та рознесення газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
- здійснення розрахунків за послуги під час проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів тощо.
Також заслуговує на увагу постанова КМУ від 23.12.2021 № 1359, яка звільняє суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами, якщо торгівля не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів та не перевищує граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів МЗП) .
У той же час такі пом’якшення не застосовуються у разі, якщо:
- така роздрібна торгівля здійснюється у торговому об’єкті, де також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими ФОП також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО для форм та умов провадження діяльності, визначених у цьому пункті.
Зазначене рішення КМУ обґрунтовано тим, що за умов карантину, придбання, встановлення та обслуговування РРО/ПРРО стануть додатковими фінансовими навантаженнями для окремих суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю товарами у сільській місцевості. За таких обставин зазначеної категорії підприємців під час здійснення розрахункових операцій необхідно буде використовувати РК та книги обліку розрахункових операцій (КОРО).
За таких умов з 01.01.2022 р. застосування РРО/ПРРО стає обов’язковим для більшості ФОП, за винятком зазначених вище зазначених категорій суб’єктів господарювання.
Відповідальність за невикористання ПРРО/РРО досить велика – на суб’єкта господарювання накладається штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше, а за кожне наступне – 150 відсотків, якщо:
- розрахункова операція здійснена з використанням РРО, ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- розрахункова операція не зроблена через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;
- не видано (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.
Також передбачено застосування санкцій та за інші порушення, пов’язані зі здійсненням розрахункових операцій, відображених у наступній таблиці:
Вид порушення і розмір штрафу:
- Якщо підприємство під час здійснення розрахункових операцій не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку КОРО та/або РК. 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн).
- Якщо контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці. 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн).
- Проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн).
- Порушення встановленого пунктом 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій, у яких ці операції мають здійснюватися з оформленням доходних та видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку або у разі порушення порядку оформлення розрахункових та звітних документів при здійсненні продажу проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті. 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн).
- Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, у конструкцію або програмне забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника. 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 грн).
- Ненадання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків з РРО через провідні або бездротові канали зв’язку у разі обов’язковості її подання. 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн).
За матеріалами, опублікованими на веб-порталі «ЛІГА: ЗАКОН».