Криптовалюта стала частиною сучасної фінансової системи, але її нематеріальна природа створює унікальні виклики для спадкування в Україні. На відміну від традиційного майна, криптоактиви існують лише у цифровому вигляді та контролюються приватним ключем або seed-фразою. Якщо власник помирає і доступ до ключа втрачено, спадкоємці фактично не можуть отримати майно — жоден документ чи судове рішення не здатні відновити доступ до блокчейну.
Законодавство України формально дозволяє спадкування криптовалюти. Відповідно до ст. 1218 ЦК України та Закону «Про віртуальні активи», криптовалюта визнається майном і входить до складу спадщини. Проте практичного механізму передачі доступу наразі не існує, що створює проблему для нотаріусів, яким треба забезпечити реалізацію прав спадкоємців з урахуванням вимог криптографічної безпеки.
Заповіт на криптовалюту можливий, але потребує технічних рішень. У документі бажано зазначити наявність цифрових активів та порядок доступу до приватних ключів — наприклад, місце зберігання холодного гаманця, банківської скриньки або зашифрованого файлу. При цьому нотаріус має засвідчити волю спадкодавця та гарантувати конфіденційність чутливої інформації.
Міжнародна практика вже застосовує «цифрові заповіти» з детальними інструкціями для передачі віртуального майна. Це демонструє, що чітке врегулювання можливе, якщо поєднати юридичну точність і технологічну безпеку.
Для України, яка впроваджує електронний нотаріат, відкривається можливість створити прозорий і надійний механізм спадкування цифрових активів. Криптовалюта ставить перед нотаріатом нові завдання, вимагаючи одночасно високої правової компетентності та розуміння цифрових технологій.
Згідно інформації, наданої ПМУМЮ в м. Одеса