У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зроблено такі ключові правові висновки:
-
Неможливість установлення вини до 01.01.2021
У правовідносинах, що виникли до 1 січня 2021 року, встановлення вини платника податків як обов’язкової ознаки складу податкового правопорушення не передбачено. Надання зворотної дії нормам, які передбачають дослідження вини, законом не встановлено (відсутня пряма вказівка про ретроспективну дію). -
Склад правопорушень не передбачає встановлення вини
Порушення, передбачені п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203, п. 126.1 ст. 126 ПКУ (зокрема, несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання), не містять такої кваліфікуючої ознаки, як вина. Відповідальність настає за фактом порушення строків незалежно від наміру чи причин. -
Особливості обліку бюджетних субвенцій
У випадку здійснення взаєморозрахунків за рахунок субвенцій (наприклад, з різниці в тарифах), судам необхідно встановити:-
Наявність нормативно визначеного механізму розрахунків у відповідному періоді;
-
Причинно-наслідковий зв’язок між неперерахуванням субвенційних коштів та виникненням податкової заборгованості;
-
Достатність суми субвенції для погашення зобов’язань.
-
-
Штрафні санкції на бюджетні кошти не застосовуються
Контролюючі органи не можуть застосовувати штрафні санкції до сум податкового боргу, що виник через неперерахування бюджетної субвенції. Штрафи можуть нараховуватись лише на частину боргу, що виникла через несвоєчасну сплату власних (небюджетних) зобов’язань платника. -
Скасування рішень попередніх інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували матеріальне право, не дослідили обставини щодо субвенцій та безпідставно визнали відсутність вини як підставу для скасування податкового повідомлення-рішення.
Згідно інформації, опублікованої інформаційим порталом ВС