Щодо застосування РРО/ПРРО при продажу товарів із використанням логістичних компаній, експедиторів та кур’єрів

Опубликовано Опубликовано в рубрике Статті

Згідно з положеннями п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, суб’єкт господарювання зобов’язаний сформувати фіскальний касовий чек до моменту передачі товару на доставку, якщо:

  • логістична компанія (експедитор) не є кур’єром або перевізником;

  • не є учасником правовідносин купівлі-продажу;

  • не приймає участі у розрахунку за товар;

  • не передає право власності.

У такому випадку фіскальний чек має бути сформований до моменту відправки та:

  • вкладений до упаковки разом із товаром, або

  • надісланий покупцеві до/при передачі товару експедитору.

???? Вид оплати у чеку має бути зазначено як «у кредит» або «відстрочення платежу» (відповідно до форми організації бізнесу), а форма оплати — безготівкова, якщо розрахунок здійснюється через фінансового посередника (банк або НФУ).

У такому випадку:

  • фінансовий посередник, отримавши згоду покупця, перераховує кошти безпосередньо на рахунок ФОП/юридичної особи;

  • чек видається продавцем, а не посереднику;

  • додатковий фіскальний чек фінансовому посереднику не видається.

???? Щодо післяплати через кур’єрів/перевізників

У разі використання кур’єрських служб, які приймають післяплату від свого імені та надають розрахунковий документ безпосередньо покупцю, обов’язок застосування РРО/ПРРО не виникає (за умови, що продавець:

  • вкладає до посилки видаткову накладну або інший документ, що підтверджує походження товару;

  • не бере участі в безпосередньому прийманні коштів).

???? У такому випадку продаж не вважається кредитом чи розстроченням відповідно до цивільного законодавства, тому РРО/ПРРО застосовувати не обов’язково.

???? Інші вимоги

У випадках, передбачених законодавством, незалежно від способу доставки, до поштового відправлення продавець зобов’язаний вкласти гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що підтверджує технічні характеристики чи гарантійні зобов’язання товару.

???? Цивільно-правовий аспект

Відповідно до Цивільного кодексу України (статті 509, 693, 694, 698 та ін.), форми розрахунків, зокрема «післяплата», «аванс», «відстрочення» чи «розстрочення», не заборонені законом. Однак саме спосіб розрахунку та суб’єкт, який його здійснює, впливає на обов’язок використання РРО/ПРРО.

Згідно інформації, наданої ГУ ДПС в Одеській області